Главная ~> Культура ~> Український прапор перевернуто!

Український прапор перевернуто!

У 1918-му році в Україні з’явилося два прапори: жовто-синій і перевернутий синьо-жовтий. Скинувши Центральну Раду, російський монархіст Скоропадський узаконив перевернутий прапор — як символ своєї революції. У руху ОУН-УПА прапори теж були різними, але в підсумку був затверджений синьо-жовтий — як і зараз, згідно з Конституцією. Скільки ж ще часу ми будемо носити перевернутий прапор України?

8-Prapor-12-600x476

Ось цей — жовто-синій — наш справжній прапор!

Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони не будуть нею зловживати.

Тлумачення про синє небо і золотих нивах, прийняте зараз, — не просто примітивне, це спроба торжества Зла.

Творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Міцкан вважає, що в дійсності кольору нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що тільки поєднання «жовтий — зверху, синій — знизу» відображає вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світопорядку, катастрофу, при якій вода гасить вогонь …

Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли колись трипільці за часів грандіозного переселення народів з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., в тому числі і в Індію, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна буквально вся прикрашена таким поєднанням кольорів. Але там ви ніде не побачите, щоб синє домінувало над жовтим …

(До речі, порядок розміщення кольорів рівнозначний порядку розміщення складів в словах. Наприклад, відомо, що РА — це древній бог Сонця. Звідси — радість, веселка, світанок, розквіт, рости. Але якщо «ра» стоїть на другому складі, то виходить « кара »,« зграя »,« вмирати »,« Мара »- в давньоруської і буддійської міфології злий дух, втілення смерті,« маразм »(від грец. marasmos - виснаження, занепад) — згасання псих. діяльності людини, що супроводжується загальним виснаженням, обумовлене атрофією кори головного мозку, в соц.-політ, життя — стан безсилля, апатії, застою; нездатність до конструктивної діяльності …)

Київські русичі поклонялися Сонцю. Тотемом всіх індоарійцев був сокіл, «падаючий з сонця». Індоарійцев поклонялися Сонцю і шанували сокола, нібито посланого сонцем на землю. Звідси — самоназва скіфів: сколоти (соколоти). І самоназва тих індоарійських племен, що стали проникати в Західну Європу, починаючи з 13 століття до н.е., які були відомі завдяки римлянам як галли, а самі себе називали кельти (склти> сколоти-> соколоти). Від даного тотема стався і етнонім слов’яни (соколовяне).

Тотем Рюриковичів — пікіруючий сокіл. Тотем вікінгів — дивиться вгору чорний ворон. Тому Рюрик не міг бути вікінгом апріорі.

Князя Володимира називали «Червоним сонечком» не тому, що він нагадував сонце, а тому, що Сонце було центральним елементом на його прапорах. Русичі поклонялися Сонцю — і тому жовтий і червоний кольори Сонця були головними квітами дохристиянської символіки Русі. І той же Лев на гербі міста Львова (і в князівських іменах) взявся там не тому, що по околицях міста колись бігали леви, а тому що Лев — древній символ бога Сонця (Мітри у персів, богів Сонця Дажбога-Хорса-Ярила — у слов’ян). І Київ у 980 році був відвойований князем Володимиром фактично від варягів під прапорами сонячних богів — Даждьбога і Хорса, і в Києві була відновлена ​​влада слов’ян. (Чому князь Володимир відмовився від дохристиянських богів — це тема окремої розмови)

Пропоную ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме однозначно-вичерпно відповідає на питання, яким бути Державному прапору України — синьо-жовтим або все-таки жовто-синім.

Одного разу ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб в тільки що виникла самостійної України перш за все змінили розміщення кольорів на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Мовляв, якщо він і далі буде залишатися таким же, то під цим поєднанням кольорів країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах. Адже синє зверху і жовте знизу, за словами художниці, утворюють гексаграми «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою змін «І-цзин», — одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що воно швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся з друзями ».

Тоді як зворотне розміщення кольорів, коли жовте розташоване вгорі, а синє — внизу, утворює зовсім іншу гексаграми «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток ».

Однак Л. Кравчук, якого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисно, мовляв, для китайця, то для українця — смерть і навпаки. А жаль. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, була права. Принаймні 20-річна історія нашої незалежності продемонструвала як у політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, «перевернути» нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко далася взнаки на Україні.

Шкода також, що радянські поети (екс-комуністи), які тоді були головними радниками президента з питань державного будівництва, не відали або не хотіли знати, що означає символіка кольорів українського прапора. Вони ніби не знали, що революція 1917-го року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися також і під жовто-блакитними прапорами. Під жовто-синім прапором йшли в бій українські юнаки під Крутами.

Колишній глава Генерального секретаріату Володимир Винниченко згодом писав:

«…Ми рішуче Нічого НЕ мінялі в суті тої державності, что булу за часів Тимчасова правительства … Ми только мінялі національну форму ее — вместо біло-синьо-червоного прапора ми вішалі жовто-блакитний»

(Зверніть увагу, що Винниченко називає кольори російського і українського прапорів суворо по порядку розміщення кольорів зверху вниз). Але в 1991 році країні нав’язали синьо-жовтий прапор, не витримавши питання прапора на всенародне обговорення, не спромігшись ні людям розповісти, ні самим зрозуміти, що ж означають насправді кольору на прапорі. Деякі історики вважають, що жовто-блакитний прапор був затверджений головою Центральної Ради Михайлом Грушевським, а перевернув його проросійський гетьман Скоропадський.

ua-flags

zunr_prapor
Зараз експерти ламають списи в суперечках, чи було перевертання прапора чи ні, а якщо було — то з якої причини. Припускають, що на прийняття такого рішення вплинув синьо-жовтий прапор ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», в яких світла (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі. А може, Павло Скоропадський, скинувши Центральну Раду, просто перевернув прапор, щоб символічно ознаменувати переворот? Як би там не було, але на селянському з’їзді Скоропадський представив перевернутий прапор і пояснив: синє — це небо, а жовте — поля пшениці. Це уявлення панує і понині. Мовляв, українці є хліборобської нацією, тому її природним символом є синьо-жовтий прапор.

Але в законах геральдики — там такого поняття, як пшениця, немає взагалі. Жовтий колір — це колір золота, вогню, Сонця. І він не може бути знизу. Про неприродності, небезпеки поєднання синього кольору над жовтим, окрім згаданої китайської художницею книги «І-цзин» (до речі, ще не було жодного випадку, щоб пророцтва з цієї книги не збувалися), є свідчення тлумачення значення кольорів і їх комбінацій також з інших питаннях джерел. Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу і боротьби, і єдності двох протилежних принципів в східній філософії, відомої як «Ян-Інь», передають саме цими квітами. Жовте, або золоте, Ян означає «світло, тепло, активність, чоловічий принцип, сонце». Зате синє Інь символізує темряву, холод, землю, небо (сфе-ра), пасивність, жіночий елемент, місяць. Що ж буває, коли земне і пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що відбувалося з тим справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розвивалися під знаком такого протиприродного поєднання цих квітів. Вони немов заздалегідь були запрограмовані на невдачу.

Або ж візьмемо Фен-шуй. З цієї традиції, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім — означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.

З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне, яке потребує активізації та одухотворення. Зображення ж на прапорі синього над жовтим свідчить, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним. Це світогляд суперечить природному стану Всесвіту і є руйнівним. Під таким прапором держава запрограмована не на розвиток, а на занепад.

Про це ж сповіщає і арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом жовто-синій штандарт. Бо він означає гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА). Це також демонструє природне перевагу духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування фарб з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й спотворює святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).

Ідеолог концепції «Переходу-IV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже, що

«нинішній синьо-жовтий державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним духом. Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому положенню деградації і духовної темряви в Україні ».

А спричинило такий стан якраз прийняття спотвореного символу замість правильного.

Власне, і за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони не будуть нею зловживати. Але ми бачимо, як користуються цим даром люди. А також знаємо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж прапори. Тому колір верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої — гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі — це білий орел на червоному тлі, то відповідно і прапор біло-червоний. Герб Німеччини, який вона успадкувала від Священної Римської імперії німецької нації — чорний орел на золотому фоні, звідси на німецькому прапорі вгорі саме чорна смуга. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства — золотого лева на синьому тлі), то і прапор повинен бути однозначно жовто-синій. «Жовто-блакитні наші прапори» — це саме про такий прапорі йдеться у відомій пісні.

Нинішній же прапор України — синьо-жовтий, тому що верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Відповідно, згідно із законами геральдики, на державному гербі повинен зображуватися синій тризуб на жовтому тлі. Однак насправді ми маємо жовтий тризуб на синьому тлі. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі нашого прапору, а не навпаки.

Світова філософська, політологічна і соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів. І не дивно, бо сучасне людство як цивілізація споживання — це так зване суспільство знаків. А знаки відрізняються від символів так само, як, скажімо, буква — від живого звуку, який вона позначає. Відомий сучасний сербський філософ Светіслав Басара, який досить серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що

«символ — це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ … А неправильна інтерпретація символу має, так би мовити, корозійний вплив на дійсність ».

 

За матерiалами сайту uargument.com.ua